1934 – народився Володимир Платонович Войтенко (1934-2020) – доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України. з 1964 року – старший науковий співробітник лабораторії біохімії Інституту геронтології АМН СРСР, на той час єдиного в Радянському Союзі, з 1972 року – завідувач лабораторії генетики, з 1992 року (останні 26 років) Володимир Платонович обіймав посаду завідувача лабораторією математичного моделювання процесів старіння ДУ “Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”. В.П. Войтенко був провідним фахівцем з біології старіння і демографічних віддзеркалень пов’язаної з віком патології. Протягом багатьох років Войтенко В.П вів науково-дослідну роботу, присвячену вивченню впливу факторів довкілля на біологічний вік, захворюваність та тривалість життя; проводить дослідження, присвячені математичному моделюванню демографічних процесів в Україні, а також впливу на ці процеси різних чинників екологічної та соціальної природи.
Проф. В.П. Войтенку належить пріоритет у розробці теоретичних і методичних проблем геронтологічної генетики. Під його керівництвом проведене унікальне в СРСР (і Україні) дослідження пар близнюків середнього і похилого віку, проведено кількісну оцінку впливу спадкових чинників на фізіологічні системи організму і пов’язану з цим патологію. За дослідження генетичних механізмів старіння та пов’язаної з віком захворюваності В.П. Войтенко удостоєний Державної премії УРСР (1984 р.)
Запропоновані В.П. Войтенком методи визначення біологічного віку дозволили деталізувати вплив опромінення на фізіологічні системи та інтегральну оцінку їх вікових зрушень у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Ці методи репрезентовані в кількох зарубіжних довідниках. Проф. В.П. Войтенко запропонував еволюційно-генетичну (балансову) теорію старіння, яка органічно спирається на поняття антагоністичної плейотропії та сучасні концепції надійності біологічних систем.
Під керівництвом Войтенко В.П. виконано 6 кандидатських та 3 докторських дисертацій. Він опублікував понад 300 наукових робіт, з яких 14 монографій, найбільш цитовані: „Здоров’я здорових”, „Україна очима лікаря”, „Інвалідність в Україні”, „Демографічна криза в Україні”, „Інтегративна радіоекологія (демографічні моделі)”. За ініціативою проф. В.П. Войтенка започатковане видання „Медико-демографічного атласу України”, він був редактором і співавтором 15 тематичних випусків атласу.