За роки діяльності Інституту склався високий творчий науковий потенціал, важливою ознакою була і залишається фундаментальна спрямованість наукових досліджень. Глибоке осмислення їх результатів стало основою достатньо вагомих здобутків, які отримали визнання у науковому світі. Створені унікальні концепції та гіпотези, в сучасну геронтологію введені нові терміни і поняття.
У кожному з трьох головних напрямів наукових досліджень – біології старіння, клінічній геронтології та геріатрії, соціальній геронтології та герогігієні – отримані вагомі наукові здобутки.
Основні розробки у вивченні фундаментальних механізмів старіння і довголіття:
- адаптаційно-регуляторна теорія старіння та концепція етагенезу – періоду від статевої зрілості до смерті (В.В. Фролькіс);
- концепція вітаукту (антистаріння) – процесів, які протидіють старінню (В.В. Фролькіс);
- принципи генно–регуляторної терапії (В.В. Фролькіс та його школа);
- концепція про існування в старості активного фактору, який пригнічує функції різних систем організму (Г.М. Бутенко);
- уявлення щодо ролі механізмів нейрогуморальної регуляції, гіпоталамусу, вікових змін імунної системи та метаболізму, внутрішньоклітинних регуляторів – інверторів, апоптозу, іонізуючого опромінення в процесах старіння (В.В. Фролькіс, В.В. Безруков, Г.М. Бутенко, О.К. Кульчицький, В.Г. Шевчук, Т.Ю. Квітницька-Рижова, Є.М. Горбань та ін.);
- балансова теорія старіння (В.П.Войтенко);
- положення про порушення з віком діяльності мітохондрій внаслідок змін регуляції їх функцій з боку ядра клітини (О.Я. Літошенко);
- нові засоби та методи експериментального подовження тривалості життя (В.В. Фролькіс, Х.К. Мурадян, В.В. Безруков та ін.);
- концепція біологічного віку та методологія його визначення (М.К. Вітте, В.П. Войтенко, А.В. Токар, А.Я. Мінц, О.М. Полюхов, Т.О. Дубілей),
- уявлення про співвідношення генетичних і середовищних факторів у формуванні довголіття (Д.Ф. Чеботарьов, В.В. Безруков, В.П. Войтенко, Ю.Г. Григоров, О.В. Коркушко, С.М. Кузнєцова).
Основні розробки в галузі клінічної геронтології та геріатрії:
– концепція про роль вікових змін організму як передумови розвитку найбільш поширених захворювань внутрішніх органів, нервової системи, опорно-рухового апарату (Д.Ф. Чеботарьов, О.В. Коркушко, С.М. Кузнецова, М.Б. Маньковський, Є.П. Подрушняк, А.В. Токар, В.В. Поворознюк, І.М. Карабань, Н.Ю. Бачинська, В.О. Холін та ін.),
– методики визначення біологічного віку організму та парціального функціонального віку різних систем для діагностики прискореного старіння людини та визначення варіанту його розвитку, для прогнозу перебігу захворювань та очікуваної тривалості життя, для оцінки ефективності геропротекторних засобів (В.П. Войтенко, А.В. Токар, О.М. Полюхов, М.Г. Ахаладзе, А.В. Писарук, Ю.Т. Ярошенко, В.В. Поворознюк, О.А. Поляков, Т.О. Дубілей, та ін.);
– засоби для профілактики прискореного старіння та корекції порушених при старінні функцій організму (О.В. Коркушко, В.І. Молотков, О.Г. Калиновська, В.В. Поворознюк, В.Б. Шатило, Н.Ю. Бачинська, Л.М. Єна, Ю.Т. Ярошенко, І.А. Антонюк-Щеглова, Е.О. Асанов та ін.),
– удосконалено існуючі і розроблено нові методи діагностики, профілактики й лікування найбільш поширених захворювань людей літнього віку – ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, порушень ритму серця (Д.Ф. Чеботарьов, О.В. Коркушко, В.Ю. Жарінова, Л.М. Єна, А.В. Токар, Д.М. Котко, Ю.Т. Ярошенко, В.Б. Шатило та ін.), захворювань системи дихання (О.В. Коркушко, Л.О. Іванов, Е.О. Асанов, М.Д. Чеботарьов), шлунково-кишкового тракту (О.В. Коркушко, Д.М. Якименко, В.П. Терещенко та ін.), порушень мозкового кровообігу, хвороб Паркінсона та Альцгеймера (М.Б. Маньковський, С.М. Кузнецова, О.Б. Вайншток, І.М. Карабань, Н.Ю. Бачинська, В.В. Кузнецов та ін.), остеопорозу, остеохондрозу та остеоартрозу (Є.П. Подрушняк, В.В. Поворознюк, Н.В. Григор’єва, А.Д. Остапчук, О.В. Орлова та ін.).
Основні досягнення інституту в галузі соціальної геронтології і герогігієни:
- розроблена законодавча база з медико-соціального забезпечення людей похилого та старечого віку та створено науково-організаційну структуру соціального і медичного обслуговування людей похилого та старечого віку, у т.ч. розроблено методичні засади організації геріатричних кабінетів поліклінік, геріатричних відділень лікарень, геріатричних пансіонатів (Н.В. Вержиковська, В.В. Чайковська);
- проведені масштабні епідеміологічні соціально-демографічні обстеження, визначені демографічні особливості старіння в Україні, вивчено структуру, динаміку та регіональні особливості захворюваності та смертності населення старших вікових груп (Н.М. Сачук, Ю.В. Пакін, В.П. Мінаєва, Н.А. Фойгт);
- розроблені учбові програми та підручники по геронтології і геріатрії для навчання в інститутах удосконалення лікарів та в вищих медичних учбових закладах, а також для середнього і молодшого медичного персоналу;
- створений Центр додаткової професійної освіти з метою підготовки персоналу в сфері надання медико-соціальних послуг людям похилого віку (В.В. Чайковська);
- організована кафедра геронтології та геріатрії при Київському інституті удосконалення лікарів (тепер – кафедра терапії та геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика);
- науково обґрунтовано вік виходу на пенсію, визначені закономірності формування здоров’я і працездатності працюючого населення як провідного фактора адаптації трудових ресурсів до умов трансформації економічних відносин в Україні, розроблено і впроваджено методику визначення залишкової працездатності людей старше 50 років (О.І. Стеженська, А.Л. Решетюк, О.А. Поляков та ін.);
- на підставі дослідження стану фактичного харчування розроблені принципи і норми здорового харчування для людей літнього віку, створено більше 20 нових функціональних продуктів харчування із заданими хімічними і біологічними властивостями для профілактики прискореного старіння і вік-залежної патології (Ю.Г. Григоров, Є.П. Подрушняк, В.В. Поворознюк, О.В. Орлова, Т.М. Семесько, Л.Л. Синеок та ін.).
Найбільш важливі наукові розробки Інституту відзначені Державними преміями УРСР та України.
1984 р.: за цикл праць “Дослідження механізму старіння функціональних систем організму як передумови розвитку патології нервової, серцево-судинної та опорно-рухової систем. Розробка та впровадження нових методів діагностики та лікування” (Чеботарьов Д.Ф., Горєв М.М., Фролькіс В.В., Токар А.В., Маньковский М.Б., Коркушко О.В., Подрушняк Є.П., Западнюк В.Г., Войтенко В.П.).
1989 р.: за цикл робіт «Розробка наукових основ і технології біологічно активного молочного продукту «Геролакт» і бактеріальної закваска «Стрептосан», їх промислове виробництво та застосування з метою удосконалення структури харчування населення старшого віку» (Григоров Ю.Г., Орлова О.В.).
1997 р.: за цикл наукових праць «Біологія молочнокислих бактерій, розробка наукових принципів створення на їх основі препаратів і продуктів спрямованої дії для людини і тварин, організація промислового виробництва і впровадження в народне господарство” (Григоров Ю.Г., Коркушко О.В.).
1999 р.: за цикл праць «Імунобіологія тимусу, його роль у регуляції імуногенезу, одержання та можливості використання препаратів тимусу (вилочкової залози)» (Бутенко Г.М.).
2003 р.: за цикл наукових праць «Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань» (Безруков В.В., Фролькіс В.В., Коркушко О.В., Кульчицький О.К.).
Вагомі наукові розробки співробітників Інституту відзначені академічними преміями НАН України: імені О.О. Богомольця (Бутенко Г.М., Карабань І.М.), імені І.І. Мечникова (Фролькіс В.В., Мурадян Х.К.), імені М.Д. Стражеска (Чеботарьов Д.Ф., Коркушко О.В., Калиновська О.Г., Фролькіс В.В., Безруков В.В., Кульчицький О.К.); імені Д.Ф. Чеботарьова (Коркушко О.В., Шатило В.Б., Кузнецова С.М., Жарінова В.Ю., Ахаладзе М.Г., Мурадян Х.К., Кульчицький О.К.), а також премією імені С.П. Боткіна РАМН (Чеботарьов Д.Ф., Коркушко О.В., Калиновська О.Г.).
Провідні вчені Інституту нагороджені відзнаками Президента України – «Орденом князя Ярослава Мудрого» IV ступеня (В.В. Фролькіс), «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ступеня (В.В. Фролькіс, В.В. Безруков), орденом «За Заслуги» III ступеня (Д.Ф. Чеботарьов), «Орденом княгині Ольги» III ступеня (С.М. Кузнецова).
Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» отримали 16 науковців Інституту, один співробітник – звання «Заслужений лікар України».
Міжнародні відзнаки – почесні медалі імені Ф. Верцара – присуджені всесвітньо відомим засновникам наукових шкіл: з клінічної геронтології академіку Д.Ф. Чеботарьову, з біології старіння академіку В.В. Фролькісу. У 2014 р. президент Української асоціації остеопорозу В.В. Поворознюк став першим лауреатом медалі Міжнародної асоціації остеопорозу (IOF) і Комітету національних товариств (CNS) за активну участь в поширенні місії IOF в світі. У 2016 р. вчений нагороджений Відзнакою Міжнародної асоціації клінічної денситометрії (ISCD) імені Дж. П. Білезикяна.
Враховуючи видатні заслуги академіка Д.Ф. Чеботарьова перед вітчизняною геронтологією, 15 січня 2010 року його ім’я присвоєно Інституту геронтології.
Сьогодні ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» є провідною науковою установою держави в галузі дослідження всіх аспектів старіння, яка координує експериментальні, клінічні і соціально-гігієнічні розробки в Україні. Співробітниками інституту встановлені молекулярні, мембранні та регуляторні механізми старіння; з’ясовані чинники, що його сповільнюють або прискорюють; розроблені унікальні методики визначення біологічного віку. В експерименті створені засоби для подовження тривалості життя. Науково обґрунтовані засади організації та надання медико-соціальної допомоги людям старшого віку. Розроблені дієві засоби попередження передчасного старіння та високоефективні методи діагностики, лікування і відновлення функцій організму при найбільш поширених захворюваннях людей літнього віку.
Видавнича діяльність
В інституті видаються журнали:
“Проблемы старения и долголетия” (з 1991р.), “Проблеми остеології” (з 1998р.), які входять до переліку ВАК України як фахові видання, “Кровообіг та гемостаз” (з 2003 р.).
За час існування інституту видано 17 основоположних посібників та довідників, в т.ч. і виданих за кордоном,
53 монографії, 45 монотематичних збірників статей (огляди літератури, лекції, оригінальні дослідження),
а також численний ряд збірників матеріалів наукових форумів та брошур з геронтології та геріатрії.