Керівник – член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України
Світлана Михайлівна КУЗНЕЦОВА
Відділ судинної патології головного мозку був організований у 1972 р. Основним напрямком його науково-практичної діяльності була розробка реабілітаційних комплексних програм для людей похилого віку, які перенесли інсульт.
З 1989 р. діапазон науково-практичної діяльності розширився: розпочато комплексний аналіз механізмів патогенетичної гетерогенності ішемічного інсульту, визначення ролі генетичних і соціально-середовищних факторів у патогенезі та клінічному оформленні ішемічного інсульту. Встановлено особливості формування компенсаторних і міжсистемних механізмів в залежності від віку та патогенезу інсульту. Показано, що у хворих атеротромботичним інсультом діапазон компенсаторних механізмів більш широкий, ніж у хворих, які перенесли кардіоемболічний інсульт. У хворих на інсульт середнього віку, в порівнянні з хворими похилого віку, більш виражені порушення церебральної гемодинаміки і менш значні зміни мозкового метаболізму. Представлені вікові, патогенетичні та півкульні особливості зміни метаболізму N-ацетіласпартату, креатиніну, холіну, ГАМК, церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку. У хворих з правопівкульним інсультом переважно порушується функціональна активність таламо-кортикальної системи, при лівопівкульному інсульті – гіпоталамо-діенцефальних структур. В результаті комплексного аналізу кардіо-церебральних взаємин у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, виявлено формування жорстких взаємозв’язків між показниками мозкового кровотоку та морфо-функціонального стану серця і системної гемодинаміки. Для цих пацієнтів характерною є дисфункція автономної нервової системи з переважанням симпатичної ланки. Особливості кардіо-церебральних взаємозв’язків визначають стратегію вторинної профілактики і реабілітації хворих у відновний період ішемічного інсульту. На підставі клініко-неврологічного, електрофізіологічного, нейрометаболічного і цитогенетичного досліджень хворих на інсульт, осіб з високою спадковою схильністю до інсульту (родичі хворих інсультом) і до довголіття (родичі довгожителів) виділені конституціональні типи біоелектричної активності головного мозку, варіанти хромосомного поліморфізму як генетичні маркери інсульту. Спільно з інститутом молекулярної біології та генетики визначені окремі варіанти генів мутантів F2F5MTHER, eNOS, ACE, PaRPI, ADRB2 і GPIBA як маркерів високого ризику інсульту.
У відділі проводиться аналіз дії різних ноотропних, вазоактивних, нейропротекторних, нейропептидних препаратів на функціональний стан мозку та серцево-судинної системи у хворих на інсульт. Встановлено півкульні особливості дії різних препаратів, сформульовано положення про півкульну нейрофармакологію. На підставі аналізу вікових особливостей постінсультної морфофункціональної та нейробіохімічної організації мозку були розроблені комплексні реабілітаційні системи за міжнародними стандартами науково-доказової медицини, що поєднують фізіотерапевтичні (лазеро-, електромагнітна стимуляція та мікрополяризація), фізичні (ЛФК, масаж, пропріоцептивне нейром’язове полегшення) методи та застосування фармакологічних препаратів.
У відділі з 2000 р. активно проводяться епідеміологічні комплексні соціально-гігієнічні та клініко-інструментальні обстеження пацієнтів з різних регіонів України з метою аналізу регіональних етнічних особливостей старіння і формування серцево-судинної патології. Обстежено більше 15000 осіб у віці 45-90 років. У південному регіоні України, в порівнянні з західним регіоном, у осіб старших вікових груп в 1,5-2 рази вища поширеність інсульту і біологічний вік перевищує паспортний на 5-7 років. У регіонах з високим рівнем інсульту організовані реабілітаційно-профілактичні кабінети, надається консультативно-методична допомога.
У відділі проводиться аналіз ролі різних екзогенних факторів в патогенезі цереброваскулярних захворювань. У ліквідаторів аварії на ЧАЕС захворюваність на інсульт в 4 рази вища, ніж в популяції; частота інсультів через 15 років у ліквідаторів 25-39 років вища, ніж в групі 40-59 років; порушується система ауторегуляції мозкового кровообігу; визначається прискорений тип старіння ЦНС (за показниками біологічного віку, електрогенезу мозку та церебральної гемодинаміки). Встановлена шкідлива дія зовнішнього опромінення на функціональний стан мозку.
Особлива увага у дослідженнях відділу відводиться комплексному вивченню механізмів довголіття. Спільно з співробітниками Інституту людини (США), Академії наук Азербайджану, Ганноверського університету, МГУ проведено аналіз загальнобіологічних, регіонально-етнічних, генетичних, нейробіохімічних чинників у осіб у віці 40-89 років і довгожителів, які проживали в різних регіонах України та на Кавказі (Абхазія, Азербайджан). Встановлені загальнобіологічні та регіонально-етнічні особливості формування «феномену» довголіття.
У 2003 р. на базі відділу організований Український реабілітаційний центр Інституту геронтології. З 2011 року функціонує Асоціація кардіоневрологів України (президент – член-кореспондент НАМН України Кузнецова С.М.). З 2017 р. С.М. Кузнецова є віце-президентом Євразійської асоціації геронтологів від України.
Нагороди і відзнаки. Кузнецова С.М. – Заслужений діяч науки і техніки України (2009), Орден княгині Ольги» III ступеня, Почесна грамота Верховної Ради України, премія ім. Д.Ф. Чеботарьова НАН України (2012). Кузнєцов В.В. – Заслужений діяч науки і техніки України (2017).
Наукові публікації відділу судинної патології головного мозку
Контакти: телефон: +38 (044) 430-4027.