1881 – народився Олександр Олександрович Богомолець (1881 – 1946) – основоположник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Засновник перших в Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР), академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР, дійсний член Академії медичних наук СРСР (з 1944).
Олександр Богомолець багато уваги приділяв питанням старіння організму. Як і Ілля Мечников, вважав, що людина за своєю природою може жити 125-150 років; старіння, що наступає у 60-70 років, — передчасне і зумовлене несприятливими умовами життя та захворюваннями. У 1938 р. під його керівництвом була проведена одна з перших в світі наукових конференцій, присвячених проблемам старіння і довголіття. Первинного значення у процесі старіння О.Богомолець надавав змінам у колоїдно-хімічному стані білків, порушенням структури та функцій сполучної тканини.
✹Автор ідеї та упорядник – О. А. Галушко
Редакція та дизайн – С. А. Михальський