1914 – народився сер (Вільям) Фергюсон Андерсон (Anderson, Sir (William) Ferguson (1914–2001) – британський геріатр, керівник першої в світі Кафедри геріатрії в Університеті Глазго (1965-1979). Він започаткував соціальну та профілактичну медицину для людей похилого віку у своєму центрі прийому в Рутерглені, а також був головою Клубу старих людей Святого Мунго в Глазго, віце-президентом Шотландської ради пенсіонерів. Завзяття Андерсона в просуванні цієї спеціальності охопило весь світ, і він став послом геріатрії. Він був радником Всесвітньої організації охорони здоров’я з питань організації медичної допомоги (1973-83), а також міжнародним науковцем Фогерті в Національному інституті старіння, США (1979); отримав нагороду Брукдейла Геронтологічного товариства Америки (1984). Публікації Андерсона включали «Поточні досягнення в геріатрії» (1964) і «Практичне лікування людей похилого віку» (1967), які випустили п’ять видань до 1989 року.
✹Автор ідеї та упорядник – О. А. Галушко
Редакція та дизайн – С. А. Михальський