Інститут є одним з провідних науково-практичних медичних установ, що має досвід і визнання в розробці комплексної проблеми старіння

ІСТОРІЯ

Першими хто почав використовувати термін в його сьогоднішньому значенні були нідерландські філософи Робін ван ден Аккер та Тімотеус Вермьолен, автори засадничого тексту «Нотатки про метамодернізм» (Notes on Metamodernism), опублікованого в 2010 році, що концептуалізують метамодернізм як «коливання» між модернізмом і постмодернізмом.

Українська геронтологія має давні традиції, починаючи від І.І. Мечникова, О.О. Богомольця, І.І. Шмальгаузена, О.В. Нагорного. 

1938

Президент Академії наук України О.О. Богомолець організував у Києві першу в колишньому СРСР і одну з перших у світі конференцію, присвячену проблемам старіння і довголіття, що сприяло консолідації сил у новій дослідницькій області і зробило Київ одним з провідних науково-координаційних центрів у цій галузі.

Перша в СРСР конференція з проблем старіння

1958

Заснування Інституту

Логіка подальшого розвитку медико-біологічної науки поставила на порядку денному необхідність організації спеціалізованого інституту, який мав комплексно вирішувати проблему старіння. І в травні 1958 р. Міністром охорони здоров’я СРСР був підписаний Наказ про створення у Києві науково-дослідного інституту геронтології і експериментальної патології АМН СРСР  (у 1964 р. перейменований в інститут геронтології), який згодом розташувався серед вікових дерев і блакитних озер на мальовничій Куренівці. Фундатором і першим директором інституту був учень О.О. Богомольця, відомий патофізіолог, академік АМН СРСР Микола Миколайович Горєв. У цей час було закладено основу структури Інституту та його кадрового потенціалу, до керівництва підрозділами Інституту були запрошені провідні вчені, що відразу забезпечило високий рівень наукової та клінічної діяльності закладу.


Микола Миколайович ГОРЄВ

1961–1988

Більше чверті століття інститутом керував академік АМН СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Дмитро Федорович ЧЕБОТАРЬОВ – клініцист широкого профілю, послідовник академіків М.Д. Стражеска та В.М. Іванова.
З ім’ям визначного вченого та організатора науки пов’язані досягнення великого авторитету Інституту в світовій науково-медичній спільноті, становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку та навчання медичних працівників основам геронтології та геріатрії.
У 1960-1980 рр. Інститут виріс в потужний науковий центр, зросла його роль як головного в країні по проблемам геронтології та геріатрії. Інститут був лідером у своїй галузі науки і медицини, координував розробки різних аспектів геронтології та геріатрії в республіках колишнього СРСР завдяки створеному Всесоюзному науковому медичному товариству та його регіональним осередкам, а також проблемним комісіям, які очолювали провідні вчені.
Знаменною подією в житті Інституту, всесвітнім визнанням його заслуг було проведення в Києві 2-7 липня 1972 р. 9-го Конгресу Міжнародної асоціації геронтологів, у якому прийняли участь близько 3000 науковців із 43 країн світу, та обрання академіка Д.Ф. Чеботарьова Президентом Міжнародної асоціації геронтологів на період 1972-1976 р.р.
З 1984 р. Інститут є Центром, що співпрацює з ВООЗ з питань здоров’я людей літнього віку, а також з міжнародними організаціями в галузі геронтології та геріатрії шляхом залучення фахівців інституту в якості експертів-радників (ООН, ВООЗ), участі представників інституту в засіданнях робочих груп, семінарах, нарадах (ООН, ВООЗ, ЮНЕСКО, МОП, UNFPA та ін.). На базі Інституту у 1979 р. та 1985 р. проведено два міжрегіональні семінари ООН з питань старіння, відбулось кілька семінарів ВООЗ з актуальних проблем старіння, проведено кілька десятків міжнародних наукових конференцій і симпозіумів. В цей період в Інституті геронтології побували з робочими візитами Генеральний директор ВООЗ К. Малер та директор Національного інституту старіння США професор Р. Батлер, директора Токійського інституту геронтології, та багато інших закордонних гостей.


Дмитро Федорович ЧЕБОТАРЬОВ

1988–2023

Інститут очолив академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки  Владислав Вікторович БЕЗРУКОВ, учень академіка В.В. Фролькіса і його послідовник, відомий фахівець у галузі експериментальної фізіології старіння і соціальних аспектів геронтології.
Важливий етап в розвитку Інституту почався 25 років тому зі створення у 1993 році Академії медичних наук України, коли Інститут увійшов до відділення з теоретичної та профілактичної медицини. З того часу Інститут залишається центром, що організовує та координує наукову та медико-соціальну діяльність з проблем геронтології та геріатрії  в Україні. Принциповою рисою діяльності Інституту впродовж усіх років його існування є дослідження фундаментальних механізмів старіння, визначення ролі вікових змін функціональних систем організму як передумови розвитку вікової патології, на основі чого розробляються методи діагностики, лікування та профілактики захворювань в літньому віці. Предметом повсякденної діяльності інституту є розробка і впровадження різних форм медичного і медико-соціального обслуговування людей літнього віку.

Владислав Вікторович БЕЗРУКОВ

2023 — дотепер

З жовтня 2023 року Інститут очолює член-кореспондент НАМН України, професор Борис Микитович МАНЬКОВСЬКИЙ. Під його керівництвом установа продовжує зміцнювати позиції в науково-дослідній діяльності та впроваджувати інноваційні підходи в геронтології.

Директор —
Борис Микитович Маньковський

визначні
вчені

фізіологи В.В. Фролькіс, С.А. Танін, В.П. Замостіян, біохімік Л.Н. Богацька, біолог С.І. Фудель-Осипова, імунолог П.Д. Марчук, морфологи М.К. Даль, О.С. Ступіна, молекулярні біологи Б.І. Гольдштейн, В.В. Герасимова,  О.Я.  Літошенко, демограф Н.М. Сачук, гігієністи М.К. Вітте, Ю.Г. Григоров, А.Л. Решетюк, неврологи М.Б. Маньковський, А.Я. Мінц, О.М. Полюхов, клінічні фізіологи і терапевти К.Г. Саркісов, Л.О. Іванов, О.Б. Вайншток, Д.М. Якименко, О.М. Коваленко, ендокринолог Н.В. Свечнікова,   організатори охорони здоров’я З.Г. Ревуцька, О.О. Білий.

Велику роль у розвитку Інституту відіграли визначні вчені

В програму Інституту на багато років наперед були закладені ідеї комплексного вивчення процесів старіння, визначені головні напрямки діяльності:

Колектив

515 співробітників – 343 у клінічних і 172 у наукових підрозділах;
науковий потенціал становлять 101 науковий співробітник (серед яких три академіки і один член-кореспондент НАМН України, 27 докторів і 35 кандидатів наук,  15 професорів);
в клініці працюють 62 лікарі, більшість з них (80%) є фахівцями вищої та першої кваліфікаційних категорій.

Нині в Інституті працюють 515 співробітників

фахові журнали

«Проблеми старіння і довголіття»; «Проблеми остеології»; «Біль. Суглоби. Хребет»; «Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського».

Інститут видає фахові журнали:

Довіряй досвіду — обирай турботу

Комплексна допомога
для якісного життя

Адреса:
04114, Київ, вул.Вишгородська, 67

Еmail:
ig@geront.kiev.ua

Інститут досліджує проблеми старіння та координує експериментальні медико-біологічні, клінічні і соціально-гігієнічні роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України.

Відвідайте нас:

Контакти

(044) 430-40-54

Київ, вул.Вишгородська, 67

ig@geront.kiev.ua

Клініка

Графік: 9:00 - 17:00 (Пн-Пт)

Вартість послуг

Відділеня

Програма медичних гарантій

© D.F.Chebotarev State Institute of Gerontology NAMS of Ukraine